Обшук – пошук доказів, важливих для кримінального розслідування, який передбачає доступ до приміщення особи без згоди особи. Ціллю обшуку є виявлення, а також фіксація певних відомостей щодо обставин вчинення злочину, пошуку знаряддя кримінального правопорушення чи майна, що було здобуте внаслідок його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Отже, важливо знати права, необхідні для забезпечення свого захисту при обшуку, а також пам’ятати про нюанси, що можуть виникнути під час проведення такої слідчої дії.
Хто має право проводити обшук?
Повноваженнями на проведення обшуку наділені виключно слідчий та прокурор.
Тому ні дільничний, ні інші представники правоохоронних органів не можуть прийти до Вас з обшуком навіть за наявності в них відповідних ухвал на його проведення. Якщо раніше було можливим проведення обшуку за дорученням (наприклад оперативними співробітниками), то на сьогодні така процедура відсутня.
Порядок дій при проведенні обшуку
Перш за все потрібно знати, що обшук проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.
В цій ухвалі має бути чітко зазначена мета обшуку, тобто на що він спрямований – що саме має бути встановлено за результатами його проведення (відшукання певного предмета чи особи, встановлення інших обставин).
Виняток: проникнути до володіння особи слідчий або прокурор можуть у випадку безпосереднього переслідування підозрюваного чи рятування людей або майна, після чого зобов’язані невідкладно звернутися за отриманням ухвали про обшук.
Тому алгоритм дій на початковому етапі обшуку полягає в такому:
Оскільки обшук приміщення може проводитися і за відсутності особи, у володінні якої перебуває це приміщення, – закон вимагає залишити копію ухвали на видному місці та забезпечити збереження майна.
При цьому слід пам’ятати, що ухвала надає право на проникнення до приміщення лише один раз. Повторний або «додатковий» обшук вимагає нової ухвали;
Законом передбачено обов’язок слідчого, прокурора забезпечити присутність при обшуку тих осіб, законі права чи інтереси яких можуть бути обмежені або порушені. Положення стосується лише таких осіб, а тому слід пам’ятати, що присутність адвоката має бути забезпечена Вашими власними силами. Найкращим варіантом є дзвінок юристу одразу при зверненні суб’єктів такої слідчої дії. Недопущення юриста – порушення Вашого конституційного права на правовий захист.
Норми Кримінального процесуального кодексу встановлюють вимогу щодо присутності не менше двох понятих при обшуку. При цьому поняті мають бути присутні від самого початку обшуку та до його завершення. Існують чіткі обмеження щодо осіб, які не можуть бути в ролі понятих, критерієм є заінтересованість в результатах провадження (наприклад працівники правоохоронних органів, потерпілий тощо).
Застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим за клопотанням учасників процесуальної дії. Так, наслідком незастосування технічних засобів фіксування, коли воно є обов’язковим, є недійсність відповідних результатів вчинених процесуальних дій.
Особи, у присутності яких здійснюється обшук, наділені правом робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Згідно з положеннями КПК учасники слідчої дії мають право вносити до протоколу зауваження й доповнення.
Протокол є кінцевим документом обшуку. Варто врахувати, що цей документ буде фігурувати в суді, тому потрібно перевірити його зміст, а саме чи вказано:
Оскарження обшуку
Обшук може проводитися лише в разі відповідності усім вищезазначеним положенням законодавства та водночас з дотриманням усіх передбачених прав учасників обшуку. Однак, якщо обшук все таки пройшов з будь-якими відхиленнями від законодавчо встановлених вимог, можливим є подання скарг на слідчого або прокурора, який проводив обшук. Зокрема, можливим є подання скарг на посадових осіб до вищестоящого органу.
У разі якщо внаслідок проведення обшуку було вилучено майно, на яке не було надано згоди слідчим суддею в ухвалі на проведення обшуку, то необхідно звертатися зі скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора щодо неповернення майна до слідчого судді.
Якщо при вилученні речей під час обшуку, дозвіл на який не надавався слідчим суддею, вказані речі не можуть мати у цьому кримінальному провадженні статус допустимих речових доказів та не підлягають арешту в порядку ст. 167, 170 КПК України, то мають бути повернені власнику цього майна. Як правило, правоохоронні органи «забувають» про це та зобов’язати їх повернути майно можна тільки через суд.
Крім того, також протокол обшуку може бути визнаний недопустимим доказом при судовому розгляді. Наприклад, якщо він належним чином не оформлений або були допущені вимоги кримінально-процесуального закону щодо процедури проведення обшуку. Визнання доказу недопустимим і неприйняття його до уваги при розгляді надалі є правом судді. Не всі процесуальні порушення є такими, що тягнуть за собою недопустимість доказу.
Таким чином, належний захист прав та інтересів осіб від неправомірних дій правоохоронних органів під час проведення обшуку може забезпечити виключно адвокат, а тому рекомендуємо в таких ситуаціях звертатися до фахівця за правовою допомогою. Адвокати Bitlex мають значний досвід захисту клієнтів під час здійснення кримінального провадження та залюбки допоможуть Вам вирішити Ваші проблеми.
Можливо, Вас зацікавлять такі cтатті: