Іноземець - це особа, що є громадянином іншої держави або держав (наприклад, громадянин Польщі, який перебуває в Україні, в правовому полі нашої держави є іноземцем).

Всі іноземці, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими ж самими правами і свободами, що й громадяни України. Окрім того, вони несуть такі самі обов'язки, як і громадяни нашої держави. Тобто іноземець у приймаючій країні (тобто в країні перебування) підпадає під дію національного законодавства та норм міжнародного права. При цьому іноземець залишається громадянином своєї країни і має права та обов'язки відповідно до свого законодавства.

Проте Конституцією, іншими законами України та/або міжнародними договорами України можуть бути встановлені винятки.

Наприклад, є деякі обмеження для іноземців в Україні, але вони не зафіксовані прямою нормою, а випливають із законів, які стосуються певного статусу осіб: зокрема, депутатів, військовослужбовців. У цих законах прописано, що цей статус розповсюджується лише на громадян України. Тобто це виключає іноземців з кола осіб, які можуть займати дані посади.

Права і свободи, що надані Конституцією та іншими законодавчими актами, іноземці можуть реалізувати в повному обсязі лише у випадку, якщо вони постійно проживають на території України на законних підставах.

Окрім того, є іноземці, які не підпадають під юрисдикцію нашої держави. Такими особами є ті, хто відповідно до міжнародних договорів України користуються дипломатичними або консульськими привілеями та імунітетами.

Основним законодавством, що регулює питання іноземців в Україні, є Конституція України, Закони України "Про іноземців та осіб без громадянства" та "Про правовий статус іноземців", інші законодавчі акти України та міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.