Міжнародний договір - це узгоджене волевиявлення двох або більше суб'єктів міжнародних відносин про встановлення взаємних прав і обов'язків.

Міжнародний договір може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін.

За структурою міжнародний договір переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.

Міжнародні договори класифікують за різними підставами. За рівнем, на якому вони укладаються: міждержавні, міжурядові, відомчі. За кількістю сторін: дво- та багатосторонні. За об'єктом регулювання: політичні, економічні, зі спеціальних питань. За способом легалізації: договори, що підлягають ратифікації, і ті, що затверджуються уповноваженими органами.

Закон України "Про міжнародні договори України" визначає порядок укладення, ратифікації, виконання і денонсації міжнародних договорів України з метою забезпечення її національних інтересів.

Міжнародний договір застосовується в Україні як джерело права у випадку, якщо Верховна Рада України надала в офіційному порядку згоду на його обов'язковість. У такому разі при виникненні колізії правових норм застосовуватися має міжнародний договір, а не нормативно-правовий акт України, який регулює відповідні правовідносини іншим чином.

Низка багатосторонніх міжнародних договорів передбачає можливість надання обов'язковості лише окремим положенням договору, залишаючи державі право самостійно вирішувати, чи буде обов'язковим для неї дотримання рекомендаційних положень.