Обшук – засіб процесуального примусу, пов'язаний зі збиранням, дослідженням доказів з особливим обґрунтуванням необхідності його проведення і обережності його проведення.

Процесуальний порядок проведення обшуку визначається Кримінальним процесуальний кодексом України.

У криміналістиці обшуком є слідча розшукова дія, в процесі якої здійснюється пошук прихованих об'єктів і є способом отримання доказової інформації з метою виявлення джерел доказової та орієнтуючої інформації.

У ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» обшук визначається оперативно-розшуковим засобом, внаслідок якого отримується орієнтуюча інформація шляхом негласного проникнення та таємного обстеження без вилучення окремих предметів. Результати такого оперативно-розшукового засобу несуть конфіденційний характер, не мають доказового значення на відміну від обшуку як засобу процесуального примусу.

Основними видами обшуків є: обшук у приміщенні, обшук земельної ділянки, особистий обшук, обшук транспортних засобів.

Також виділяють первинний та повторний обшуки, одиночний та груповий (кілька одночасних обшуків, що здійснюються у одному кримінальному провадженні щодо різних осіб у різних місцях, при цьому у такому випадку одночасно працюють кілька слідчих оперативних груп за єдиним планом та під одним керівництвом).