Процедура отримання безкоштовної земельної ділянки

Можливість безкоштовного отримання земельної ділянки не є загальновідомою. Однак це право гарантується Конституцією та Земельним кодексом. Так, будь-який громадянин може звернутися до уповноважених органів за отриманням ділянки землі у певних розмірах. Варто розібратися з процесом подачі документів та іншими особливостями отримання земельної ділянки.

Варіанти безоплатного набуття земельної ділянки

1. Отримання ділянки в порядку приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
2. Приватизація тих ділянок, які знаходяться у користуванні громадян.
3. Приватизація ділянок із земель запасу в межах граничних норм:

• на особисте селянське господарство – до 2 га;
• для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
• для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
• для індивідуальних дачних гаражів – не більше 0,01 га.

При цьому надається право приватизувати ділянки один раз по кожному виду використання.

Процедура безоплатної приватизації землі

1. Подання клопотання зацікавленим громадянином, де обов’язково зазначаються розмір та цільове призначення бажаної ділянки. Орган, уповноважений на розгляд клопотань і передання земельних ділянок, визначається залежно від виду земельної ділянки (комунальної, державної власності):

• щодо приватизації ділянок комунальної власності територіальних громад звертатися потрібно до відповідних сільських селищних, міських рад;
• землі спільної власності територіальних громад – до відповідних обласних, районних рад;
• землі державної власності у містах обласного значення, а також поза межами населених пунктів та ті ділянки, що взагалі не входять до складу певного району, – звертатися необхідно до облдержадміністрацій;
• землі державної власності для всіх потреб у селах, селищах, містах районного значення та за межами населених пунктів для певних цілей (водне господарство, забудова) – відповідні райдержадміністрації, у межах території яких знаходяться відповідні землі.

 До клопотання потрібно додати:

• документи, що підтверджують особу, яка подає клопотання;
• графічні матеріали, де зазначене місце розташування бажаної ділянки;
• згоду землекористувачів, якщо ділянка знаходиться у користуванні інших осіб.

Вимагати будь-які додаткові не передбачені законодавством матеріали заборонено.

2. Розгляд клопотання (строком не більше місяця). Тут можливі 2 варіанти відповіді:

• дозвіл, що дає «зелене світло» для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або
• відмова, яка має бути вмотивованою і обґрунтованою. Можлива за певних умов: коли місцезнаходження ділянки суперечить положенням нормативно-правових актів, документації з містобудування, схемам землеустрою чи техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам із впорядкування територій населених пунктів.

Варто мати на увазі: коли протягом місяця з реєстрації клопотання орган, який відповідає за передання ділянок у власність, не надає відповіді, то зацікавлена особа впродовж місяця з дня закінчення вищезазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без отримання такого дозволу. Встановлена лише вимога надіслати письмове повідомлення уповноваженому органу, додавши договір на виконання робіт по землеустрою.

3. Розроблення проекту землеустрою, яке здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, згідно із законом за замовленням особи у строки, що обумовлюються угодою сторін. При цьому безпосередньо виконувати роботи із землеустрою може лише особа з сертифікатом інженера-землевпорядника.
4. Обов’язкове погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з територіальним органом Держгеокадастру.
5. Прийняття рішення щодо відведення ділянки та, власне, надання її у власність відповідним органом: протягом двох тижнів від дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Якщо процедура приватизації завершується відмовою чи залишенням клопотання без розгляду органом влади чи місцевого самоврядування – слід мати на увазі можливість звернутися до суду і оскаржити рішення.

Важливо зазначити, що після виділення земельної ділянки, потрібно зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Для цього необхідно звернутися до суб’єктів, що уповноважені на здійснення таких дій, зокрема територіальних органів Мін’юсту, а також нотаріусів.

Для реєстрації права власності на земельну ділянку до згаданих органів необхідно подати такі документи:

• витяг з Державного земельного кадастру;
• копію та оригінал паспорта заявника;
• копію та оригінал індивідуального податкового номера;
• підтвердження оплати адміністративного збору;
• документ – підстава виникнення права на ділянку, а саме рішення відповідного органу;
• довіреність, якщо документи подаються представником;
• документи, що посвідчують особу представника.

Слід звернути увагу: незважаючи на положення закону про право кожного громадянина на безоплатне набуття ділянки та детальний опис процедури, практична реалізація є доволі непростою, тому звернення за консультацією до компетентного юриста допоможе уникнути «підводних каменів» та збільшить Ваші шанси на досягнення бажаного результату – отримання земельної ділянки в результаті безоплатної приватизації.